Церква

Освітня діяльність уніатів

В організації шкіл і ширенні освіти не відставали і католики-уніати. І так київський митрополит Іпатій Потій, що сам був високоосвіченою людиною, заснував католицьку колегію у Вільні та католицьку школу в Бересті. Митрополит Веньямін Рутський робив заходи у 1624 р. заснувати руську семінарію — учбове заведення, яке мало було бути на всю метрополію „спільною для русинів і москалів”, з якої вийдуть кадри освіченого духовенства. Читать далее

Монастирі на Русі

Християнство мало великі успіхи і це дає підставу припускати, що його коріння сягало дальше і глибше за добу Володимира Великого.
Велике число церков і монастирів на Русі, та людей, що хотіли перейти в монаший стан, а врешті поширення паломництва поза межі України до Святої Землі, до Афону (в Греції, що був і по сьогодні є центром грецьких монастирів), чи врешті до Царгороду, свідчать про велику побожність людей того часу.
Духівництво, яке творило окрему групу населення, поділялося на дві верстви: т.зв. чорне (ченці-монахи) і біле — звичайні священики. До монастирів вступали інколи вельможі, заможні бояри, а то й князі (як от кн. Святослав-Святоша, син чернігівського князя Давида Святославича). За підрахунками істориків нашої Церкви було в Києві княжої доби 17 монастирів, у Галичі — 5, у Чернігові — 3, в Переяславі — 2, у Володимирі Волинському і в Тмуторокані по одному.

Читать далее

Прийняття християнства

Перше українське свідоцтво про християнство в Україні знаходимо в договорі кн. Ігоря з греками з 944 р. Мова там про руських послів-християн, які присягають на хрест, про церкву св. Іллі в Києві, яка мабуть була першою християнською церквою на українській землі.Відомо теж, що вдова по князеві Ігореві кн. Ольга була християнкою. В її почоті під час поїздки у 957 р. до Царгороду був о. Григорій, і вона, невдоволена дипломатичними стосунками з візантійською митрополією, висилає до нім. цісаря Оттона І посольство з проханням прислати єпископа і священиків для Русі. Читать далее

Реформація в Україні

Суспільно-політичне і національно-релігійне тло, на якому треба би розглядати стан і розвиток української культури XIV-XVI ст. було б неповне, якщо б хочаб коротко не згадати тут великого проти папсько-римської церкви релігійного руху, який постав з початком XVI ст. в Німеччині, згодом поширився на всі зах. європейські країни й докотився до Польщі, Литви, України. Ці європейські реформаційні рухи (гуситство, кальвінізм, аріянізм і інші) знайшли собі серед української верхівки доволі прихильників, а особливо стали дуже популярними на Волині і Литві. Читать далее

Братства в Україні

Постійні утиски з боку польсько-литовських магнатів, очевидно, не могли сприяти розвиткові ні національно-культурного, ні релігійного життя. Воно опинилось у прокрустовому ложі загально-польської королівської чи локальної шляхетської адміністрації, яка всякими засобами старалася довести до фізичної ліквідації українського елементу шляхом повного обмеження в усіх правах і найбільше елементарних вимогах та потребах. Читать далее