Образотворче мистецтво

Скульптура XVIII ст.

В деякому противенстві до першої половини XVIII ст., коли то скульптура не мала сприятливих умовин для свого розвитку, в другій половині цього ж століття зустрічаємо в Україні чимало талановитих скульпторів, яким належить ряд орнаментальних робіт у формі прикрас монастирів, дзвіниць, іконостасів, мідних оправ до книжок, тощо.

Читать далее

Образотворче мистецтво XVIII ст.

Інтенсивний розвиток архітектури супроводжався значним розвитком монументально-декоративного мистецтва. Хоч у всіх його галузях переважала релігійна тематика, то воно все більше наближалося до реального життя.

Читать далее

Іконопис другої половини XVI — першої половини XVII ст.

Станкове малярство другої половини XVI — першої половини XVII ст. переживало процес завершення розвитку ансамблю й початок нового етапу його еволюції, впродовж якого зберігалися роль і значення іконопису та розвивався світський напрям малярства, уособлюваний передовсім портретним жанром. Читать далее

Українське мистецтво доби бароко. Архітектура, образотворче мистецтво, музика.

Не зважаючи на короткий час, доба перед Хмельниччиною залишила яскравий слід у мистецтві. Це була доба занепаду ренесансу та зародків блискучого барокового стилю, що розвинувся на всю широчінь у другій половині XVII і в першій XVIII ст. Цей період не відзначається новими великими архітектурними спорудами. В житловому будівництві користувались тоді передовсім деревом і такі ж дерев’яні будівлі переважали в Києві. Читать далее

Мистецтво Київської Русі. Живопис, музика, ювелірне мистецтво

Ще до запровадження християнства на Русі існувала певна традиція живопису, а з християнізацією вона дуже розвивається і стає важливим елементом культури. Невід’ємною частиною споруд київської держави Х-ХІІІ ст. були розкішні прикраси, зокрема в церквах. Візантійська церква, а за нею українська, хотіли викликати у вірних сильні й тривалі емоції, переживання. І тому зовнішня архітектура і внутрішня декоративність, прикраси, мальовила й увесь молитовно-літургійний обряд мали служити тій цілі. (За літературним переказом пишність релігійного обряду візантійської Церкви притягнули Володимира Великого до цієї ж Церкви). Ідеологія візантійського православ’я була втілена найвиразніше в храмовому розписі і його двох найголовніших формах: стінописі та в іконописанні. Читать далее

Тимофій (Тимко) Бойчук

Київська Академія Мистецтва, відкрита в 1917 році, що так блискуче починала спою діяльність, — на протязі перших же п’яти років винесла страшні удари, з найрізноманітніших боків, удари, від яких і досі не може поправитися.

Одним із тяжчих ударів була втрата найталановитіших професорів і студентів Академії. Через рік Київську Академію облишив проф. Василь Кричевський, в розрухах революції невідповідальні злочинці вбили проф. Олександра Мурашка, нарешті несподівана смерть забрала в могилу проф. Георгія Нарбута. Читать далее

Валентин Гаврилович Литвиненко — біографія

Піднесена мрія і дошкульний жарт, ліричні роздуми і суворий сарказм, дивовижні простота і ясність відзначають художницьку долю Валентина Гавриловича Литвиненка.

Народився він у сім’ї незаможнього торгівця, у м. Кременчуг. Проте справжньою батьківщиною майбутнього митця стало с. Дейманівка на Полтавщині, куди переїхала його сім’я, що рано залишилася без годувальника. Після смерті батька у матері залишилось п’ятеро дітей. Щоб якось прогодувати сім’ю, вона влаштовується в селі працювати акушеркою. Читать далее