Наука та освіта

Освіта та наука за часів гетьмансько-козацької держави

Центром культурно-освітного життя України XVII ст. і першої половини XVIII залишилась Києво-Могилянська Колегія. В другій половині XVII ст., у зв’язку з безперервними воєнними діями, пошестями і непевністю політичного становища, Колегія переживає важкі часи і занепадає. Її студенти здебільш йшли до війська, пожежі і руїна нищать її будинки. Але у 1670-их рр. приходить до деякого заспокоєння і Колегія починає дальше розвивати свою діяльність. У 1694 р. одержує вона титул і права Академії, а у її проводі стають один за одним енергійні і талановиті діячі, як от Лазар Баранович, Іоанікій Ґалятовський, Варлаам Ясинський, — усі вони видатні письменники і вчені. Читать далее

Освітня діяльність уніатів

В організації шкіл і ширенні освіти не відставали і католики-уніати. І так київський митрополит Іпатій Потій, що сам був високоосвіченою людиною, заснував католицьку колегію у Вільні та католицьку школу в Бересті. Митрополит Веньямін Рутський робив заходи у 1624 р. заснувати руську семінарію — учбове заведення, яке мало було бути на всю метрополію „спільною для русинів і москалів”, з якої вийдуть кадри освіченого духовенства. Читать далее

Києво-Могилянська академія 17-18 ст. Заснування — програма — діяльність

Особливе місце в розвитку освіти, науки і національно-культурного руху в Україні того часу, належить Києву і його школам.

1615 р. Гальшка Гулевичівна, дружина мозирського маршала Лозки, „палаючи побожною ревністю до віри грецької” подарувала Київському братству садибу на Подолі під монастир (згодом Богоявленський) та школу „дітям так шляхетським, як і міським”. Відкрило цю школу братство в 1615/16 академічному році, з чотирма відділами, в яких навчали граматики, риторики, філософії та мов грецької, латинської, слов’яно-руської та польської. Все навчання велось у дусі православному. Ректорами цієї першої в Україні вищого типу школи були такі визначні люди того часу, як відомий культурний діяч і письменник Іов Борецький (1615-1618), Мелетій Смотрицький (1618-1620), Касіян Сакович (1620-1624). Читать далее

Українці в західноєвропейських університетах XIV-XV ст.

Розглядаючи розвиток духового життя провідних верств литовсько-польської доби, не можна поминути такого важного питання, яким на той час була справа вищої академічної освіти. В парі з реформаційним рухом, в Україні того часу були відомі ідеї гуманізму і просвітництва, які то міцно й широко охопили зах. європейські країни, а вплив цих ідей знаходить сильний відзвук і на українських землях, що були в орбіті польсько-литовського державного ладу. Читать далее

Освіта і наука в Україні XVI ст.

Вступивши в склад литовської держави, Україна в загально-культурному відношенні значно перевищала Литву й Білорусь. Тогочасна українська (руська) мова стала мовою державною діловодства, дипломатії та приватного листування на території всього Великого Литовського Князівства. Цією мовою бу складений «Литовський статут» та інші законодавчі чи правні акти. Читать далее

Наука і освіта часів Київської Русі

Свій швидкий розвиток література Київської Русі завдячує очевидно загальному станові освіти й знання. Школи й письменство були головним джерелом поширення освіти, яке зосереджувалось передусім у Києві, а теж в інших більших містах. Покровителями і добродіями їх були самі князі, княжа знать, а теж заможні бояри і купці-міщани. Читать далее

Києво-Могилянська академія

Києво-Могилянська академія — перший вищий навчальний заклад в Україні й у всій Східній Європі. Вона була центром освіти, наукового та культурного життя не лише України, а й Білорусії, Росії та південнослов’янських країн. Виникла з Київської братської школи, початком якої слід вважати 15 жовтня 1615 p., коли високоосвічена українська шляхтянка, киянка Гальшка (Лизавета) Гулевичівна передала свою землю на Подолі Київському православному братству та його школі. Читать далее

Наслідки політики українізації

Формально проголошений українізаційний курс в радянській Україні, як це ми бачили в попередніх розділах, фактично перетворився у великий вагомий процес, що мав характер боротьби за українську культуру і її вільний творчий розвиток.

Боротьба, що велася по різному, на різних фронтах і з різними результатами, хоч закінчилася трагічно і хоч тисячі культурних діячів заплатили за неї ціною свого життя, все таки залишила по собі тривкі сліди. Сліди в духовності широких ‘мас українського народу радянської України, серед українців інших займанщин, і тих, що проживали на еміграції. Залишила вона коріння, з якого далі і послідовно виростало і виростає та, в міру обставин, здійснюється ідея незалежности і підметности українського народу і його всебічного культурного розвитку. Читать далее

Наука в радянській україні 20-30-х рр.

В добу воєнного комунізму і русифікаційного курсу, ставлення влади до української науки було негативне, а то й вороже. Заснована в час Визвольних змагань Українська Академія Наук (УАН) опинилась у дуже непевних обставинах.

За весь 1919-ий p., заходами Академії появилась з друку лише одна наукова праця — «Записки історично-філологічного відділу».

Все ж таки українська наука не завмерла, а навпаки — виявила подиву-гідну динаміку росту, бо за розмірно короткий час (від 1922-30 pp.) виявила перед усім науковим світом свій високий рівень сотнями наукових праць. Читать далее