Наука та освіта

Освіта в Україні середини ХІХ ст.

В розвитку шкільництва й освіти на східноукраїнських землях першої половини XIX ст., історія Харківського університету і його велика роль в процесі українського культурного ренесансу творить окремий розділ.

Читать далее

Етнографія. Фольклористика ХІХ ст. в Україні

У сорокових роках пожвавлюється етнографічна діяльність українських вчених. У 1845 р. створено Російське Географічне Товариство, а його членами стали українські вчені-етнографи та аматори: М. Максимович, М. Маркевич, А. Метлинський, М. Судієнко, А. Афанасієв-Чужбинський та інші.

Читать далее

Історична наука ХІХ ст.

У 1840-их роках українські діячі та вчені старались передовсім розгорнути науково-дослідну працю та історичну науку, яка, з пробудженням літератури, мала доповнити великий творчий процес культурного відродження нації.

Читать далее

Харківський університет — його роль і значення

Третім, великого значення, чинником, якому у великій мірі треба завдячувати, що започаткований наприкінці XVIII ст. процес національного відродження України почав у перших декадах XIX ст. кристалізуватись і прибирати конкретні форми, зокрема в науці й літературі, було заснування першого на землях східної України університету в Харкові.

Читать далее

Наука в Україні XVIII ст.

Початків нової української науки того часу треба дошукуватися в науково-дослідницькій праці професорів Києво-Могилянської Академії, якої внутрішній розвиток і напрям дослідів як слід ще не вивчені.

Читать далее

Стан освіти в Галичині XVIII ст.

Перехід Галичини під Австрію мав поважне значення для розвитку західноукраїнського шкільництва та освіти. Понад трьохсотрічне перебування цих земель під Польщею в цілому негативно відбилося на національно-культурнім житті українського народу.

Читать далее

Освіта Гетьманщини і Слобідської України

Хоч і обмежувана та раз-у-раз обкроювана автономія Гетьманщини все ж таки давала певний захист для розвитку української культури в кінці XVII і на початках XVIII ст.Розвинулась вона до тієї висоти, що дає підстави поставити Гетьманщину часів Мазепи, Скоропадського, Апостола, Розумовського на один рівень з найбільше освіченими країнами тодішньої Європи.

Читать далее

Архів коша Запорозької Січі

1775 рік, 4 червня… Численні царські війська зненацька оточили запорозьку столицю Січ. Під їхнім тиском кошова старшина вирішила здати Січ без опору.Наступного дня, 5 червня, за наказом командувача царськими військами генерал-майора П. Текелі з січових сховищ забрали й вивезли в поле боєприпаси, матеріальні цінності й архів запорозької військової канцелярії тощо. Столиця Запорозької Січі була зруйнована, а її територія — Вольності Війська Запорозького — окупована царськими військами.

Читать далее

Освіта і наука другої половини XVII ст.

Центром культурно-освітнього життя України XVII ст. і першої половини XVIII залишилась Києво-Могилянська Колегія. В другій половині XVII ст., у зв’язку з безперервними воєнними діями, пошестями і непевністю політичного становища, Колегія переживає важкі часи і занепадає. Її студенти здебільша йшли до війська, пожежі і руїна нищать її будинки. Читать далее

Розвиток науки першої половини XVII ст.

Приблизно 50-літній період між Берестейським собором (1569) і повстанням Хмельницького (1648) є одним із найбільш помітних в історії України XVII ст. В цьому періоді Київ став справжнім центром загальнокультурної церковної та видавничої діяльності, коли то у 1599 р. архімандритом Києво-Печерської лаври став дуже талановитий, шляхетського роду, галичанин, Єлисей Плетенецький. Читать далее