Біографії

Павло Алепський про Україну

Хоч уся історія українського народу другої половини XVII ст. сповнена безупинною боротьбою проти національного і соціального поневолення поляками, турками, та повільним затиском царсько-московського деспотизму, все таки загальний культурний рівень тодішньої України був доволі високий. Документальні свідчення про те лишив нам відомий подорожник, сирійський диякон Павло Алепський, що побував на Україні за часів Богдана Хмельницького. Читать далее

Іван Вишенський. Найвидатніший письменник-полеміст

Виняткове місце в українській літературі кінця XVI ст. і початків XVII ст. займає Іван Вишенський, письменник, „що до певної міри — на думку Чижевського — споріднений з полемістами своїм стилем, що й порушує ті питання, про які пишуть полемісти, але відрізняється від усіх своїх сучасників, як небо від землі. Це один з найвидатніших українських письменників усіх часів, єдиний з письменників тих часів, що його не забуто; його популярність у нові часи підніс Франко своєю поемою”.  Читать далее

Петро Могила і його заслуги

На тлі першої половини XVII ст. гордо майоріє постать київського митрополита Петра Могили (1596-1648), визначного церковного й культурного діяча, нащадка молдавської княжої династії, спорідненого з українськими і польськими аристократичними родами, визначного теолога, реформатора, вченого та організатора українського вищого шкільництва. Поруч гетьмана П. Сагайдачного — це друга найвизначніша постать Передхмельниччини. Читать далее

Кирило і Мефодій в історії українського Християнства

В українській (а втім і не-українській) історіографії, ще наприкінці минулого століття, постала гіпотеза, мовляв, свв. Кирил і Мефодій були першими, що прищепили християнську віру на землях південно-східної і західної України на сто років, ще до офіційного прийняття Христової віри кн. Володимиром Великим. Читать далее

Опанас Лобисевич

В історії українського національного відродження 19 ст. особливий інтерес являють його початки, які й досі залишаються дуже мало дослідженими. Отож, чергове завдання української історіографії — вивчити ті національно-культурні явища, що, органічно пов’язані з попередньою історією української національно-громадської думки часів Гетьманщини (17-18 ст.), свідомо й яскраво започаткували нове національне відродження України. Одним з таких явищ була літературно-громадська діяльність Опанаса Лобисевича цього, за виразом проф. М. І. Петрова, «попередника Котляревського».

Читать далее