Літературне бароко. Бароко в українській літературі

В противенстві до ренесансу (гуманізму), який не мав об’єктивних даних розвинутися в Україні кінця XV чи початків XVI ст., отже не мав майже ніякого відгомону в творах тодішньої української літератури чи науки, бароко не тільки блискуче проявило себе в українських літературних і мистецьких творах, але наблизило нас до західноєвропейських культурних і літературних течій. Читать далее

Іван Вишенський. Найвидатніший письменник-полеміст

Виняткове місце в українській літературі кінця XVI ст. і початків XVII ст. займає Іван Вишенський, письменник, „що до певної міри — на думку Чижевського — споріднений з полемістами своїм стилем, що й порушує ті питання, про які пишуть полемісти, але відрізняється від усіх своїх сучасників, як небо від землі. Це один з найвидатніших українських письменників усіх часів, єдиний з письменників тих часів, що його не забуто; його популярність у нові часи підніс Франко своєю поемою”.  Читать далее

Наука, освіта, друкарство XVII ст.

Приблизно 50-літній період між Берестейським собором (1596) і повстанням Хмельницького (1648) є одним із найбільш помітних в історії України XVII ст. В цьому періоді Київ став справжнім центром загальнокультурної церковної та видавничої діяльності, коли то у 1599 р. архімандритом Києво-Печерської лаври став дуже талановитий, шляхетського роду, галичанин, Єлисей Плетенецький. Читать далее

Освітня діяльність уніатів

В організації шкіл і ширенні освіти не відставали і католики-уніати. І так київський митрополит Іпатій Потій, що сам був високоосвіченою людиною, заснував католицьку колегію у Вільні та католицьку школу в Бересті. Митрополит Веньямін Рутський робив заходи у 1624 р. заснувати руську семінарію — учбове заведення, яке мало було бути на всю метрополію „спільною для русинів і москалів”, з якої вийдуть кадри освіченого духовенства. Читать далее

Києво-Могилянська академія 17-18 ст. Заснування — програма — діяльність

Особливе місце в розвитку освіти, науки і національно-культурного руху в Україні того часу, належить Києву і його школам.

1615 р. Гальшка Гулевичівна, дружина мозирського маршала Лозки, „палаючи побожною ревністю до віри грецької” подарувала Київському братству садибу на Подолі під монастир (згодом Богоявленський) та школу „дітям так шляхетським, як і міським”. Відкрило цю школу братство в 1615/16 академічному році, з чотирма відділами, в яких навчали граматики, риторики, філософії та мов грецької, латинської, слов’яно-руської та польської. Все навчання велось у дусі православному. Ректорами цієї першої в Україні вищого типу школи були такі визначні люди того часу, як відомий культурний діяч і письменник Іов Борецький (1615-1618), Мелетій Смотрицький (1618-1620), Касіян Сакович (1620-1624). Читать далее

Петро Могила і його заслуги

На тлі першої половини XVII ст. гордо майоріє постать київського митрополита Петра Могили (1596-1648), визначного церковного й культурного діяча, нащадка молдавської княжої династії, спорідненого з українськими і польськими аристократичними родами, визначного теолога, реформатора, вченого та організатора українського вищого шкільництва. Поруч гетьмана П. Сагайдачного — це друга найвизначніша постать Передхмельниччини. Читать далее

Ренесанс в українській культурі

Крім цих пам’яток дерев’яного й кам’яного будівництва, що мало народний характер, було ще церковне і світське будівництво зі сильними впливами ренесансного стилю. Під цим оглядом передове місце належить тут Львову, якого мистецькі пам’ятки доби ренесансу займають визначне місце не тільки в історії українського, але й східноєвропейського мистецтва. Читать далее