Культура України XVII ст.

Освіта та наука за часів гетьмансько-козацької держави

Центром культурно-освітного життя України XVII ст. і першої половини XVIII залишилась Києво-Могилянська Колегія. В другій половині XVII ст., у зв’язку з безперервними воєнними діями, пошестями і непевністю політичного становища, Колегія переживає важкі часи і занепадає. Її студенти здебільш йшли до війська, пожежі і руїна нищать її будинки. Але у 1670-их рр. приходить до деякого заспокоєння і Колегія починає дальше розвивати свою діяльність. У 1694 р. одержує вона титул і права Академії, а у її проводі стають один за одним енергійні і талановиті діячі, як от Лазар Баранович, Іоанікій Ґалятовський, Варлаам Ясинський, — усі вони видатні письменники і вчені. Читать далее

Павло Алепський про Україну

Хоч уся історія українського народу другої половини XVII ст. сповнена безупинною боротьбою проти національного і соціального поневолення поляками, турками, та повільним затиском царсько-московського деспотизму, все таки загальний культурний рівень тодішньої України був доволі високий. Документальні свідчення про те лишив нам відомий подорожник, сирійський диякон Павло Алепський, що побував на Україні за часів Богдана Хмельницького. Читать далее

Формування Української національної держави період визвольної війни 1648-1654 рр.

Ні придушення селянсько-козацьких повстань проти Польщі у тридцятих роках XVII ст., ні т.зв. „золотий спокій” (за польським визначенням), який ніби настав згодом, не розв’язали цілого ряду наболілих справ, які переживала Україна під польським пануванням. Що більше, — в цьому часі магнатсько-шляхетська Польща посилила національно-релігійне, економічне та соціальне гноблення українського народу. Значно погіршало становище нереєстрового козацтва, яке шляхта прагнула обернути в кріпаків. Читать далее

Українське мистецтво доби бароко. Архітектура, образотворче мистецтво, музика.

Не зважаючи на короткий час, доба перед Хмельниччиною залишила яскравий слід у мистецтві. Це була доба занепаду ренесансу та зародків блискучого барокового стилю, що розвинувся на всю широчінь у другій половині XVII і в першій XVIII ст. Цей період не відзначається новими великими архітектурними спорудами. В житловому будівництві користувались тоді передовсім деревом і такі ж дерев’яні будівлі переважали в Києві. Читать далее

Літературне бароко. Бароко в українській літературі

В противенстві до ренесансу (гуманізму), який не мав об’єктивних даних розвинутися в Україні кінця XV чи початків XVI ст., отже не мав майже ніякого відгомону в творах тодішньої української літератури чи науки, бароко не тільки блискуче проявило себе в українських літературних і мистецьких творах, але наблизило нас до західноєвропейських культурних і літературних течій. Читать далее

Іван Вишенський. Найвидатніший письменник-полеміст

Виняткове місце в українській літературі кінця XVI ст. і початків XVII ст. займає Іван Вишенський, письменник, „що до певної міри — на думку Чижевського — споріднений з полемістами своїм стилем, що й порушує ті питання, про які пишуть полемісти, але відрізняється від усіх своїх сучасників, як небо від землі. Це один з найвидатніших українських письменників усіх часів, єдиний з письменників тих часів, що його не забуто; його популярність у нові часи підніс Франко своєю поемою”.  Читать далее

Наука, освіта, друкарство XVII ст.

Приблизно 50-літній період між Берестейським собором (1596) і повстанням Хмельницького (1648) є одним із найбільш помітних в історії України XVII ст. В цьому періоді Київ став справжнім центром загальнокультурної церковної та видавничої діяльності, коли то у 1599 р. архімандритом Києво-Печерської лаври став дуже талановитий, шляхетського роду, галичанин, Єлисей Плетенецький. Читать далее

Києво-Могилянська академія 17-18 ст. Заснування — програма — діяльність

Особливе місце в розвитку освіти, науки і національно-культурного руху в Україні того часу, належить Києву і його школам.

1615 р. Гальшка Гулевичівна, дружина мозирського маршала Лозки, „палаючи побожною ревністю до віри грецької” подарувала Київському братству садибу на Подолі під монастир (згодом Богоявленський) та школу „дітям так шляхетським, як і міським”. Відкрило цю школу братство в 1615/16 академічному році, з чотирма відділами, в яких навчали граматики, риторики, філософії та мов грецької, латинської, слов’яно-руської та польської. Все навчання велось у дусі православному. Ректорами цієї першої в Україні вищого типу школи були такі визначні люди того часу, як відомий культурний діяч і письменник Іов Борецький (1615-1618), Мелетій Смотрицький (1618-1620), Касіян Сакович (1620-1624). Читать далее

Петро Могила і його заслуги

На тлі першої половини XVII ст. гордо майоріє постать київського митрополита Петра Могили (1596-1648), визначного церковного й культурного діяча, нащадка молдавської княжої династії, спорідненого з українськими і польськими аристократичними родами, визначного теолога, реформатора, вченого та організатора українського вищого шкільництва. Поруч гетьмана П. Сагайдачного — це друга найвизначніша постать Передхмельниччини. Читать далее

Опанас Лобисевич

В історії українського національного відродження 19 ст. особливий інтерес являють його початки, які й досі залишаються дуже мало дослідженими. Отож, чергове завдання української історіографії — вивчити ті національно-культурні явища, що, органічно пов’язані з попередньою історією української національно-громадської думки часів Гетьманщини (17-18 ст.), свідомо й яскраво започаткували нове національне відродження України. Одним з таких явищ була літературно-громадська діяльність Опанаса Лобисевича цього, за виразом проф. М. І. Петрова, «попередника Котляревського».

Читать далее