Культура Київської Русі

Кирило і Мефодій в історії українського Християнства

В українській (а втім і не-українській) історіографії, ще наприкінці минулого століття, постала гіпотеза, мовляв, свв. Кирил і Мефодій були першими, що прищепили християнську віру на землях південно-східної і західної України на сто років, ще до офіційного прийняття Христової віри кн. Володимиром Великим. Читать далее

Мистецтво Київської Русі. Живопис, музика, ювелірне мистецтво

Ще до запровадження християнства на Русі існувала певна традиція живопису, а з християнізацією вона дуже розвивається і стає важливим елементом культури. Невід’ємною частиною споруд київської держави Х-ХІІІ ст. були розкішні прикраси, зокрема в церквах. Візантійська церква, а за нею українська, хотіли викликати у вірних сильні й тривалі емоції, переживання. І тому зовнішня архітектура і внутрішня декоративність, прикраси, мальовила й увесь молитовно-літургійний обряд мали служити тій цілі. (За літературним переказом пишність релігійного обряду візантійської Церкви притягнули Володимира Великого до цієї ж Церкви). Ідеологія візантійського православ’я була втілена найвиразніше в храмовому розписі і його двох найголовніших формах: стінописі та в іконописанні. Читать далее

Наука і освіта часів Київської Русі

Свій швидкий розвиток література Київської Русі завдячує очевидно загальному станові освіти й знання. Школи й письменство були головним джерелом поширення освіти, яке зосереджувалось передусім у Києві, а теж в інших більших містах. Покровителями і добродіями їх були самі князі, княжа знать, а теж заможні бояри і купці-міщани. Читать далее

Монастирі на Русі

Християнство мало великі успіхи і це дає підставу припускати, що його коріння сягало дальше і глибше за добу Володимира Великого.
Велике число церков і монастирів на Русі, та людей, що хотіли перейти в монаший стан, а врешті поширення паломництва поза межі України до Святої Землі, до Афону (в Греції, що був і по сьогодні є центром грецьких монастирів), чи врешті до Царгороду, свідчать про велику побожність людей того часу.
Духівництво, яке творило окрему групу населення, поділялося на дві верстви: т.зв. чорне (ченці-монахи) і біле — звичайні священики. До монастирів вступали інколи вельможі, заможні бояри, а то й князі (як от кн. Святослав-Святоша, син чернігівського князя Давида Святославича). За підрахунками істориків нашої Церкви було в Києві княжої доби 17 монастирів, у Галичі — 5, у Чернігові — 3, в Переяславі — 2, у Володимирі Волинському і в Тмуторокані по одному.

Читать далее

Прийняття християнства

Перше українське свідоцтво про християнство в Україні знаходимо в договорі кн. Ігоря з греками з 944 р. Мова там про руських послів-християн, які присягають на хрест, про церкву св. Іллі в Києві, яка мабуть була першою християнською церквою на українській землі.Відомо теж, що вдова по князеві Ігореві кн. Ольга була християнкою. В її почоті під час поїздки у 957 р. до Царгороду був о. Григорій, і вона, невдоволена дипломатичними стосунками з візантійською митрополією, висилає до нім. цісаря Оттона І посольство з проханням прислати єпископа і священиків для Русі. Читать далее

Літописання Київської Русі

Історичне письменство — літописання було дуже розвинене в Русі-Україні ХІ-ХІІІ ст. Спершу, як записи подій за роками, були вони ведені ченцями по монастирях і поволі перетворились у літературно-наукові твори. Ці записи, за висловом одного з дослідників, „стали енциклопедіями найрізноманітнішого літературного матеріалу”. Найбільша збірка літописів, це Іпатіївська, яка збереглась у п’ятьох відписах, починаючи з XV ст. «Іпатіївський літопис» характеризує М. Грушевський як правдивий архів нашого письменства, у якому переховались єдині майже останки нашої історіографії. Читать далее

Мистецтво Київської Русі. Архітектура

У розвитку культури княжої України визначну роль відігравало мистецтво Київської Русі, а в ньому передовсім монументальна архітектура, скульптура, живопис (малярство), мініатюра. Зразки цих галузей дійшли до наших часів у залишках матеріальних пам’яток, а передовсім церков і живопису на їх внутрішніх мурах. Чимало інформацій дали нам археологічні розкопи й письмові джерела, в яких зназодимо описи цих мистецьких споруд чи інших мистецьких досягнень, які безповоротно згинули під час численних воєн та наїздів-спустошень. Читать далее