Культура Київської Русі

Мистецтво Київської Русі. Живопис, музика, ювелірне мистецтво

Ще до запровадження християнства на Русі існувала певна традиція живопису, а з християнізацією вона дуже розвивається і стає важливим елементом культури. Невід’ємною частиною споруд київської держави Х-ХІІІ ст. були розкішні прикраси, зокрема в церквах. Візантійська церква, а за нею українська, хотіли викликати у вірних сильні й тривалі емоції, переживання. І тому зовнішня архітектура і внутрішня декоративність, прикраси, мальовила й увесь молитовно-літургійний обряд мали служити тій цілі. (За літературним переказом пишність релігійного обряду візантійської Церкви притягнули Володимира Великого до цієї ж Церкви). Ідеологія візантійського православ’я була втілена найвиразніше в храмовому розписі і його двох найголовніших формах: стінописі та в іконописанні. Читать далее

Наука і освіта часів Київської Русі

Свій швидкий розвиток література Київської Русі завдячує очевидно загальному станові освіти й знання. Школи й письменство були головним джерелом поширення освіти, яке зосереджувалось передусім у Києві, а теж в інших більших містах. Покровителями і добродіями їх були самі князі, княжа знать, а теж заможні бояри і купці-міщани. Читать далее

Дохристиянські вірування українського народу

„Вони живуть на кінці світу, в країні тінистій і господарсько-багатій на ліси, і сонце мало доходить туди”.

Ось такими словами звичайно описували старинні письменники, що жили в кліматі й культурі середземноморського басейну, далекі північні землі слов’ян, а в тому числі і наших предків. Непрохідні дикі праліси залягали цілу середню й північну Європу, а перетикали їх ріки, річки, багна, озера, мочарі. Читать далее

Кирило і Мефодій в історії українського Християнства

В українській (а втім і не-українській) історіографії, ще наприкінці минулого століття, постала гіпотеза, мовляв, свв. Кирил і Мефодій були першими, що прищепили християнську віру на землях південно-східної і західної України на сто років, ще до офіційного прийняття Христової віри кн. Володимиром Великим. Читать далее

Монастирі на Русі

Християнство мало великі успіхи і це дає підставу припускати, що його коріння сягало дальше і глибше за добу Володимира Великого.
Велике число церков і монастирів на Русі, та людей, що хотіли перейти в монаший стан, а врешті поширення паломництва поза межі України до Святої Землі, до Афону (в Греції, що був і по сьогодні є центром грецьких монастирів), чи врешті до Царгороду, свідчать про велику побожність людей того часу.
Духівництво, яке творило окрему групу населення, поділялося на дві верстви: т.зв. чорне (ченці-монахи) і біле — звичайні священики. До монастирів вступали інколи вельможі, заможні бояри, а то й князі (як от кн. Святослав-Святоша, син чернігівського князя Давида Святославича). За підрахунками істориків нашої Церкви було в Києві княжої доби 17 монастирів, у Галичі — 5, у Чернігові — 3, в Переяславі — 2, у Володимирі Волинському і в Тмуторокані по одному.

Читать далее

Прийняття християнства

Перше українське свідоцтво про християнство в Україні знаходимо в договорі кн. Ігоря з греками з 944 р. Мова там про руських послів-християн, які присягають на хрест, про церкву св. Іллі в Києві, яка мабуть була першою християнською церквою на українській землі.Відомо теж, що вдова по князеві Ігореві кн. Ольга була християнкою. В її почоті під час поїздки у 957 р. до Царгороду був о. Григорій, і вона, невдоволена дипломатичними стосунками з візантійською митрополією, висилає до нім. цісаря Оттона І посольство з проханням прислати єпископа і священиків для Русі. Читать далее

Літописання Київської Русі

Історичне письменство — літописання було дуже розвинене в Русі-Україні ХІ-ХІІІ ст. Спершу, як записи подій за роками, були вони ведені ченцями по монастирях і поволі перетворились у літературно-наукові твори. Ці записи, за висловом одного з дослідників, „стали енциклопедіями найрізноманітнішого літературного матеріалу”. Найбільша збірка літописів, це Іпатіївська, яка збереглась у п’ятьох відписах, починаючи з XV ст. «Іпатіївський літопис» характеризує М. Грушевський як правдивий архів нашого письменства, у якому переховались єдині майже останки нашої історіографії. Читать далее

Мистецтво Київської Русі. Архітектура

У розвитку культури княжої України визначну роль відігравало мистецтво Київської Русі, а в ньому передовсім монументальна архітектура, скульптура, живопис (малярство), мініатюра. Зразки цих галузей дійшли до наших часів у залишках матеріальних пам’яток, а передовсім церков і живопису на їх внутрішніх мурах. Чимало інформацій дали нам археологічні розкопи й письмові джерела, в яких зназодимо описи цих мистецьких споруд чи інших мистецьких досягнень, які безповоротно згинули під час численних воєн та наїздів-спустошень. Читать далее