Литовсько-Польська доба

Освітня діяльність уніатів

В організації шкіл і ширенні освіти не відставали і католики-уніати. І так київський митрополит Іпатій Потій, що сам був високоосвіченою людиною, заснував католицьку колегію у Вільні та католицьку школу в Бересті. Митрополит Веньямін Рутський робив заходи у 1624 р. заснувати руську семінарію — учбове заведення, яке мало було бути на всю метрополію „спільною для русинів і москалів”, з якої вийдуть кадри освіченого духовенства. Читать далее

Ренесанс в українській культурі

Крім цих пам’яток дерев’яного й кам’яного будівництва, що мало народний характер, було ще церковне і світське будівництво зі сильними впливами ренесансного стилю. Під цим оглядом передове місце належить тут Львову, якого мистецькі пам’ятки доби ренесансу займають визначне місце не тільки в історії українського, але й східноєвропейського мистецтва. Читать далее

Архітектура XIV-XVI ст. і її особливості

Після спустошення українських міст татаро-монгольською навалою, монументальне будівництво в другій пол. XIII та в XIV ст. помітно припинилось на Придніпров’ї, а в досить обмежених формах існувало ще на Волині, в Галичині та на Закарпатті. Зокрема помітного розвитку досягла українська архітектура в XIV-XVI ст. на галицько-волинських землях. Тоді то в архітектурному будівництві, а передовсім оборонних башт і замків, починають вживати т.зв. брускову цеглу; а що стосується стилю, то ця архітектура продовжила розвиватися на самобутній староукраїнській основі (з Х-ХІІІ ст.), хоч можна на ній спостерігати частково західноевропейські впливи, що приходили на українські землі передовсім з Чехії, Польщі, Угорщини та інших країн. Читать далее

Літописання XVII-XVIII ст. — історична мемуаристика

Окреме місце в історії культури займає історична література. Літописні пам’ятки цього часу, головним чином, білоруського походження і їх інколи називають західноруськими. Таких досі відомих літописів є 13 списків. Вони різної величини й різного змісту, авторами їх не були люди церковно-монастирського середовища, а державні діячі-дипломати, канцеляристи, учителі. Читать далее

Полемічна література України XVI– перша половина XVII ст.

За останню чверть XVI і першу половину XVII ст. в українську літературу ввійшло мабуть у десять разів більше оригінальних пам’яток, ніж за попередніх 500 літ. Одні літературні явища продовжували попередні традиції, інші були зовсім новою появою і їх можна б вважати своєріднім підґрунтям під справжнє відродження української літератури. В цьому періоді інтенсивніше розвиваються такі жанри народної творчості, як думи та історичні пісні, і вони відбивають героїчний трагізм козацько-татарських воєн, а важніше для самого літературного процесу це виникнення за своїм жанром зовсім нової т.зв. полемічної літератури, передовсім полемічної прози. Читать далее

Вплив західноєвропейського відродження та філософії гуманізму на Україну

На загальний розвиток культури XIII -XVI ст. дуже негативно відбилися історичні події. Більша частина українських земель перейшла до складу литовсько-руської держави, і це в значній мірі мало вплив на зниження культурного процесу. Не стало блискучих князівських дворів, Україна збідніла, а навіть на деякий час втратила митрополита, що переніс свою столицю до Москви. Читать далее

Українці в західноєвропейських університетах XIV-XV ст.

Розглядаючи розвиток духового життя провідних верств литовсько-польської доби, не можна поминути такого важного питання, яким на той час була справа вищої академічної освіти. В парі з реформаційним рухом, в Україні того часу були відомі ідеї гуманізму і просвітництва, які то міцно й широко охопили зах. європейські країни, а вплив цих ідей знаходить сильний відзвук і на українських землях, що були в орбіті польсько-литовського державного ладу. Читать далее

Поява та розвиток друкарства в Україні. Іван Федоров

Епохальний винахід друку німцем І. Гутенберґом у 1450 р. і поширений на всі країни західної Європи, з’явився теж у XV ст. в більших слов’янських містах, як от у Празі, Кракові, а згодом, з початком XVI ст. теж на українсько-білоруських чи литовських землях.

Спочатку слов’янські книги друкувались латинкою, пристосованою до даної слов’янської мови, а згодом друкарство було пристосоване до кириличної азбуки, яку вже раніше вживали в рукописних книгах. Читать далее

Освіта і наука в Україні XVI ст.

Вступивши в склад литовської держави, Україна в загально-культурному відношенні значно перевищала Литву й Білорусь. Тогочасна українська (руська) мова стала мовою державною діловодства, дипломатії та приватного листування на території всього Великого Литовського Князівства. Цією мовою бу складений «Литовський статут» та інші законодавчі чи правні акти. Читать далее

Берестейська унія

Безумовно що велике значення мало в житті українського народу релігійне питання (боротьба проти православної української Церкви, окатоличування) і що воно було тісно пов’язане з національним питанням насильної чи добровільної полонізації, зокрема вищих шарів суспільства. Але приходиться ствердити, що зокрема в релігійному аспекті тодішньої України і її драми, ні реформаційні рухи, ні католицька реакція, ні спорадичні конфлікти між єпископами (з духовенством) і інколи перебільшеним автономізмом братств, (що часами доводило до конфліктів), в такій мірі не знищило української православної Церкви, як важний історичний акт в житті тодішньої України, яким була церковна унія, заключена в Бересті, на Волині, в 1596 р. Читать далее