Українська культура ХХ ст.

Розвиток кіномистецтва. Олександр Довженко і його культурна спадщина

Зовсім новою ділянкою культурного обслуговування в післяреволюційні роки стало кіно, яке згодом партійна радянська влада перетворила в доволі сильний інструмент пропаганди.

Для історії українського культурного процесу, виникнення і розвиток кіно-продукції в Україні настільки важливий, що з фільмовою продукцією передовсім пов’язана творчість найбільш колоритної постаті українського ренесансу — Олександра Довженка (1894-1956). Читать далее

Л. Курбас і театр «Березіль»

Період українізації позначився дуже помітно на театральному житті України. З існуючих на початках 20-их pp. чолових театрів (театр ім. І. Франка, ім. М. Заньковецької, Молодий Театр),найяскравіше проявив себе театр «Березіль», під мистецьким керівництвом Леся Курбаса (1887-1937). Усе творче життя Курбаса було спрямоване на повну обнову українського театру, на його повне національне себевиялення, і ім’я Курбаса ввійшло в історію української культури як визначної і заслуженої людини українського відродження 20-их років. Читать далее

Тимофій (Тимко) Бойчук

Київська Академія Мистецтва, відкрита в 1917 році, що так блискуче починала спою діяльність, — на протязі перших же п’яти років винесла страшні удари, з найрізноманітніших боків, удари, від яких і досі не може поправитися.

Одним із тяжчих ударів була втрата найталановитіших професорів і студентів Академії. Через рік Київську Академію облишив проф. Василь Кричевський, в розрухах революції невідповідальні злочинці вбили проф. Олександра Мурашка, нарешті несподівана смерть забрала в могилу проф. Георгія Нарбута. Читать далее

Наслідки політики українізації

Формально проголошений українізаційний курс в радянській Україні, як це ми бачили в попередніх розділах, фактично перетворився у великий вагомий процес, що мав характер боротьби за українську культуру і її вільний творчий розвиток.

Боротьба, що велася по різному, на різних фронтах і з різними результатами, хоч закінчилася трагічно і хоч тисячі культурних діячів заплатили за неї ціною свого життя, все таки залишила по собі тривкі сліди. Сліди в духовності широких ‘мас українського народу радянської України, серед українців інших займанщин, і тих, що проживали на еміграції. Залишила вона коріння, з якого далі і послідовно виростало і виростає та, в міру обставин, здійснюється ідея незалежности і підметности українського народу і його всебічного культурного розвитку. Читать далее

Наука в радянській україні 20-30-х рр.

В добу воєнного комунізму і русифікаційного курсу, ставлення влади до української науки було негативне, а то й вороже. Заснована в час Визвольних змагань Українська Академія Наук (УАН) опинилась у дуже непевних обставинах.

За весь 1919-ий p., заходами Академії появилась з друку лише одна наукова праця — «Записки історично-філологічного відділу».

Все ж таки українська наука не завмерла, а навпаки — виявила подиву-гідну динаміку росту, бо за розмірно короткий час (від 1922-30 pp.) виявила перед усім науковим світом свій високий рівень сотнями наукових праць. Читать далее

Валентин Гаврилович Литвиненко — біографія

Піднесена мрія і дошкульний жарт, ліричні роздуми і суворий сарказм, дивовижні простота і ясність відзначають художницьку долю Валентина Гавриловича Литвиненка.

Народився він у сім’ї незаможнього торгівця, у м. Кременчуг. Проте справжньою батьківщиною майбутнього митця стало с. Дейманівка на Полтавщині, куди переїхала його сім’я, що рано залишилася без годувальника. Після смерті батька у матері залишилось п’ятеро дітей. Щоб якось прогодувати сім’ю, вона влаштовується в селі працювати акушеркою. Читать далее