Культура антів. Черняхівська культура

Якщо говорити про культуру антів, то цю культуру, вперше відкрито в могильниках біля с. Зарубинці на Київщині, названо зарубинецькою (2-ге ст. до Хр. аж по 2-ге ст. по Хр.). Продовженням її була, відкрита біля с. Черняхів (теж на Київщині), черняхівська культура, яку археологи датують від II-V ст. по Хр.

Ці обидві культури характеризує, передусім, кераміка, і є між ними різниці: кераміку зарубинецької культури виробляли ручно, з чорним або брунатним глинцем, а кераміку черняхівської культури — з сірим глинцем, з допомогою гончарського кола. Іншими словами — гончарське керамічне мистецтво „черняхівців” репрезентує вищий культурний ступінь.

 Черняхівська культура

Черняхівська культура, що ближча до історичних часів нашої Батьківщини, присвячено дуже багато археологічних досліджень і наукових праць, аж до останніх десятиріч нашого сторіччя.

Першим археологом, що має історичні заслуги в цій ділянці, був, згадуваний уже, київський археолог В. Хвойка, який у 1899 р. відкрив на Київщині перший могильник, а до 1901 р. відкрив він 20 ідентичних піль поховань. З того часу почались дальші археологічні дослідження інших місцевин, а всі ці розкопи дали багатющий науковий матеріал.

В 1920-их роках Інститут Археології АН УРСР посилив ці дослідження і вони дали незвичайні результати. Велись вони в різних частинах України теж у 1940-их роках, а найбільше в pp. 1945-58, і були вони оголошені в різних наукових виданнях Академії. Зацікавилась цими дослідженнями і Російська Академія Наук: в 1960 р. Академія Наук СССР видала окрему книгу-збірник наукових статей і документованих матеріалів п.н. ..Черняховская культура”. Поміщені в цій книзі статті, результати довголітніх досліджень, інформують нас про: а) точне визначення всієї території, на якій існувала колись черняхівська культура; б) етнічну приналежність цієї культури і її варіанти; в) кількість і розміщення археологічних знахідок по різних музеях. В книзі названі і точно описані всі області і райони, та села чи міста, в яких стверджено наявність цієї культури, вичислені всі знайдені предмети, і хто й коли їх досліджував. Там же подибуємо бібліографію дотеперішніх праць присвячених черняхівській культурі, як теж численні знімки знайдених предметів і картографію досліджуваних місцевостей. В остаточному підсумку — всі наукові твердження й докази зводяться до того, що територія знахідок черняхівської культури доволі широка і охоплює майже всі області України. Найбільше цих знахідок походить з теренів середнього Придніпров’я. На півночі вони сягають верхів’я Дінця, на заході Побужжя, а на півдні, здовж Дністра, доходять до Чорного моря. Загальна кількість знайдених предметів на українській території — 841.

У 1981 р. виданням АН УРСР, появилася ґрунтовна й добре документована праця В.Д. Барана: «Черняхівська культура». Це багато ілюстрована історія вивчення пам’яток верхнього Дністра і захід нього Бугу.

І так, на землях між Дніпром — Карпатами —Дунаєм археологи відкрили сотні похоронних піль, а з них найважніші відкриття були саме біля с. Черняхова, де знайдено 250 гробів. Більшість з них належала до антської доби, при чому було два роди гробів: тілопальні (ст. слов’янські) і ховання в ямах (християнський спосіб, запозичений від візантійських християн). В цих гробах знайдено кераміку, миски, горшки, спинки, кольчики, спряжки, кістяні гребені, намиста і т.п. Знахідки черняхівської культурної верстви виявили, без сумніву, високу культуру наших предків у добі антів. З розкопів цілих десяток антських селищ і городищ виявляється, що правобережна Україна, від Києва аж до Тясмина, як і селища над Дністром, Богом, аж до Карпат, була густо заселена українськими племенами. В згаданих селищах відкрили численні бронзові і срібні прикраси антропо- і зооморфного типу з VI-VII ст. Всі відкриті селища антів виказують високу хліборобську культуру, а в одному городищі знайдено звуглені рештки зерна проса й пшениці. В іншому городищі знайдено повне озброєння. В околицях середнього Дніпра знайдено скарб антів, а в ньому срібні, золоті й бронзові прикраси того часу, висаджувані самоцвітами, а таких і подібних скарбів (як от славний Мартинівський) — знайдено більше.

У житті й мистецтві антів усі дослідники вбачають безпосередніх передвісників українських слов’ян, бо в усьому вони до слов’ян подібні.

Тут варто відмітити, що відомий український радянський історик (і археолог), Ю. Брайчевський, вважає антів продовжувачами-носіями черняхівської культури, тобто виключно української культури.

Зокрема важним атрибутом життя давніх слов’ян було мистецтво: одяг прикрашувався вишивками, жінки носили численні прикраси — намиста, вінці тощо, а побутові речі і речі щоденного вжитку (нпр. зброя) були теж прикрашувані орнаментом. Між різними скарбами, знайденими в середньому Подніпровою, варто ще раз згадати Мартинівський скарб, в якому, крім різких предметів із золота чи срібла, знайдено теж срібні рельєфні зображення людини й фантастичних тварин міфічного й казкового характеру.

Стародавня слов’янська культура на українських землях формувалася протягом довшого часу і в цьому процесі значну роль відігравали традиції місцевих народів, — отже передусім антів, і грецької культури Причорноморя, як теж культурні зв’язки з сусідніми народами. Ця культура характеризується цілісністю й самобутністю. На її основі виникнула культура Київської Русі.

 

За книгою «Семчишин М. Тисяча років української культури. К., 1993»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *