Буковина і Закарпаття першої половини XVII ст.

Церковні справи тогочасної України знайшли теж свій відгук на інших сумежних українських етнічних територіях.

І так на Буковині, яка в другій половині XVI ст. перейшла під владу Молдавії і довший час зберігала український характер (українська мова панувала в світських установах, а церковнослов’янська в церквах), молдавське духовенство спочатку було залежне від Львова. Були там школи, монастирі, і православна віра єдина і загальна. За вищою освітою їздили до Львова, Києва, закордон. Дарма, що Молдавія і Буковина були всеціло православними, релігійна боротьба знайшла там теж прихильників, зокрема знайшлися там численні оборонці православ’я, які старалися не допустити до заведення унії. Великий вплив на культурний розвиток Буковини мали, крім львівського та київського центрів, теж інші осередки тодішнього православ’я, а саме Унів і Жовква, зі своїми славними манастирями в Галичині, яка з усіх українських земель найдовше зберегла православ’я, бо аж до 1700 р.

Виявом тісного зв’язку Молдавії зі західною Україною є пам’яткова Успенська церква (т.зв. Волоська) у Львові, збудована за фонди молдавського воєводи. Згодом впливи української культури в Молдавії занепадають і приходить там до денаціоналізації, хоч в північній Буковині український елемент довший час зберіг своє національне обличчя.

На Закарпатті місцева українська людність в основному ще з княжих часів належала до східної православної Церкви, але вже починаючи з XI ст. починає тут спроквола ширитися католицизм. Першенство мають тут католики, а все ж таки деяка частина залишилась при православній вірі. В XIV ст. було там ще сім православних монастирів, а з них Грушевський— дістав від патріарха право ставропігії. В ньому ж, у XVI ст., засновано друкарню. Спроба завести там, на початку XVII ст. унію — не вдалась, бо селяни рішуче виступили проти духовенства, яке сприяло унії. Справу ускладнювало ще й те, що у православні справи вмішувались католики та чинили їм різні перешкоди. Вкінці у 1648 p., в ужгородському замку, під натиском вельмож, офіційно прийнято унію, а її поширенням зайнялись оо. Василіяни. Мукачівське єпископство поділилось на уніатське і православне, але боротьба між ними ще довго велася.

 

Буковина і Закарпаття першої половини XVII ст. (За книгою «Семчишин МТисяча років української культуриК., 1993»)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *