Бронзовий вік в Україні

Приблизно в III тисячолітті до нової ери, на всій України, де розгорталась трипільська культура, появились нові поселенці. Культурно вони стояли нижче від трипільців, але були більше войовничі. Вони підкорили трипільців і принесли з собою вміння обробляти мідь. Згодом до міді почали додавати олова і так одержали бронзу, метал міцніший за мідь. І так з II тисячоліття до Хр. в Україні настає спершу бронзовий а потім залізний вік (І тисячоліття).

Пам’ятками перебування цих наступних племен залишились могили-кургани, розкидані по всій Україні, а в них археологи знайшли численні, воєнної потреби речі з бронзи та міді дуже тонкої роботи (булави, сокири, списи і т.п.). Деякі з них були прикрашені золотом і різними орнаментами. До цієї ж епохи належать кам’яні плити, що зображують воїнів. їх встановляли над похованнями в середньому і нижньому Наддніпров’ї і на Кримі. Були вони пов’язані з культом предків. Дуже цінною пам’яткою, пов’язаною з мистецтвом епохи бронзи є скарб золотих виробів, розкопаний в с. Михалкові (Тернопільської обл.), у формі діадем, стилізованих фігурок хижаків і на цих виробах видний вплив мистецтва трипільців. У цій епосі зміняється теж кераміка: поряд з шнуровим орнаментом появляються трикутники, кола, зикзаки, якими прикрашений посуд.

У залізному віці (VIII століття до Хр.) спостерігаємо дальше вдосконалення засобів виробництва. В тому теж часі постають численні городища, окопані ровами і обнесені валами (як напр. в с. Юхнові, Чернігівської обл. над Десною).

 Культури палеоліту

Вже палеолітичні культури в Україні вказують на певні особливості, типові для українського культурного розвитку, а саме: 1) на повну відрубність тодішніх українських культур від тодішніх північних типових для Московщини; 2) на сильний зв’язок культур населення України з Надчорномор’ям, отже із Середземним культурним колом. А дальше є очевидно, що трипільці заклали підвалини під основний розвиток нашої матеріяльної культури (хліборобство, хатнє будівництво, приручення тварин, тощо).

Трипільців неоліту і мезоліту історики вважають етногенетично за попередників індоєвропейців. Це були войовничі племена, що з’явились в Україні в епосі бронзи і які, очевидно, накинули свою владу автохтонному мирному населенню трипільців. Можливо теж, що якийсь час вони творили провідну верству завойовників, а згодом злилися з місцевим населенням. Індоєвропейці, каже О. Пріцак, принесли з собою три дуже важні культурні елементи, а саме: в суспільній сфері — патріархат, у духовій — культ сонця з його символом — колесом і що дуже важне — розвинену гнучку флективну мову, що лягла в основу слов’янських (а в тому і української) мов.

Але крім індоєвропейців, яких прямим продовженням на території слов’янської „прабатьдівщини” вважаються слов’яни, отже і їх східня вітка українці, вже в часах неоліту на території України жили племена різного походження, з різними щаблями культур.

І так напр. на переломі другого і першого тисячоліття до Хр. надтягнуло туди плем’я кімерійців (мабуть іранського походження, відоме в часах Гомера), що завоювали південно-чорноморські степи. Кімерійці були першим народом на території України, якого ім’я записала історія. Вони мали культурні зв’язки з Малою Азією, Кавказом і іншими країнами. їх культуру треба вважати продовженням трипільської культури.

Куди поважнішу роль відіграли в житті України три іранські племінні групи, а ними були скіфи, потім сармати і алани (роксолани), які теж мусіли впливати культурно на племена осілих українських слов’ян.

 

За книгою «Семчишин М. Тисяча років української культури. К., 1993»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *