Архітектура першої половини XVII ст.

Не зважаючи на короткий час, доба перед Хмельниччиною залишила яскравий слід у мистецтві. Це була доба занепаду ренесансу та зародків блискучого барокового стилю, що розвинувся на всю широчінь у другій половині XVII і в першій XVIII ст. Цей період не відзначається новими великими архітектурними спорудами. В житловому будівництві користувались тоді передовсім деревом і такі ж дерев’яні будівлі переважали в Києві.

У Києві, на Подолі, здвигнено в 1631 р. церкву Миколи Притиского у формі хрестоподібного однокупольного храму. Нутро церкви з монументальними арками надає їй величного вигляду. В такому ж стилі відбудовано старовинну Десятинну церкву і за такими зразками побудовано ще й інші церкви. Крім Десятинної з доби княжої Руси, від реставровано теж київський св. Софійський собор, який після ряду руйнувань і важких пошкоджень, був частинно відремонтований при кінці XVI ст. Після виходу з нього уніатів, до яких він належав в pp. 1594-1633, був реставрований митрополитом Могилою за фонди його і жертводавців. Крім відновлень, перебудов і надбудов, Могила забезпечив собор потрібним посудом, книгами, облаченням, але його смерть в 1647 р. не дозволила вповні закінчити реставрації. Це&славний митрополит від реставрував теж церкву Трьох Святителів та церкву Спаса на Берестові. У 1646 р. відбудовано теж Густинський монастир, що був на Лівобережжі важним центром релігійного життя православної України. Там же, на Лівобережжі, розвинувся в тому часі архітектурний стиль двоярусних храмів (Путивль, Стародуб, Чернігів).

Побутова архітектура

Окреме місце в архітектурі займає архітектура укріплень і житлових споруд гетьманської столиці в Чигирині і резиденції Хмельницького в селі Суботові. Уперше Чигирин згадується в 90-их роках XVI ст. Був він розташований 220 км. на північ від Києва над річкою Тясмином і часто на нього нападали татарські орди. В половині XVII ст. гетьманська столиця була сильно укріплена, а за 5 км. від нього стоїть Суботів, що був теж фортецею. У половині XVII ст. площа всіх укріплень Суботова в двічі перевищала площу укріплень Кам’янця Подільського і в тричі острозького замку. З усіх суботівських споруд збереглася лише церква св. Іллі, що була побудована у 1653 p., як гробниця родини Хмельницьких, і в ній був похований гетьман Богдан у 1657 р. Була ця церква тим прикметна, що була вона пристосована до оборони перед ворогом. Була вона отже збудована як укріплення, на зразок славної своєю архітектурою церкви в Сутківцях, на Поділлі, а також деяких інших монастирських церков-фортець. Однією з таких монастирських фортець був Межигірський манастир біля Києва, як теж Трахтемирівський, нижче Києва на Дніпрі, і був під опікою запорожців; він служив їм за шпиталь для хворих і поранених.

Іншою цінною архітектурною пам’яткою військово-оборонного характеру з часів литовсько-польського панування був київський замок, збудований у XVI ст., який височів над Подолом. Був він дерев’яний, мав 15 веж і приміщення для пороху, харчів. Була тут лазня, три церкви і один костел. В цьому замку жили литовські і польські воєводи і була там сильна військова

У 1169 р. ограбив її Андрій Боголюбський, 1240 р. зруйнував Батий, а 1416 р. зруйнував і ограбив татарин Еґідей.

залога. З кінцем XV ст. його зруйнували татари, а згодом відбудований у 1608 р. знову згорів і знову його відбудували. У 1656 р. зруйнував його ще раз литовський князь Януш Радзівіл, і з цього ж року походить відома гравюра Києва і київського замку, виконана голландським мистцем Вестерфельдом.

Крім київського, були ще укріплені замки в Богу славі. Трипіллі (біля Києва), що було відоме своїми укріпленнями ще з часів княжої Русі: там в одній з фортець була багато розмальована церква, а в середині другої фортеці була палата, що своєю красою так захопила відомого подорожника Павла Алепського.

Значно менше відомостей маємо про нецерковні будівлі. Тут треба назвати будови князя Острозького, що постали під венецьким впливом (як от острозький замок у Межиріччі, дім Острозьких у Ярославі, замок у Старому Селі біля Львова). Збереглися теж рештки ренесансово-готичних будівель у місті Гусятині над Збручем, на Поділлі. Сюди треба теж віднести деякі будинки на львівському Ринку, про які була мова. Не збереглися теж визначні будинки у цьому стилі на Лівобережжі, а одним з таких була чудова палата князів Вишневецьких у Лубнах, прикрашена мармуром та картинами італійських майстрів. Всі вони, як і багато інших, були знищені під час війни Хмельницького проти Польщі.

 

Архітектура першої половини XVII ст. (За книгою «Семчишин МТисяча років української культуриК., 1993»)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *